Міф про "шкідливість" спортивного харчування Мені дуже складно судити про те, що породило цей міф... Швидше за все, відсталість і відсталість тих, хто зобов'язано стежити за новітніми технологіями спортивного тренінгу й відбудовного процесу - а саме тренерського складу.
Перша посилка таких горі- методистів - спортивне харчування нібито продукт "хімічного", ненатурального походження. Насправді ж спортивне харчування являє собою концентрат звичайного харчування, з якого за допомогою сучасних технологій очищення вилучені баластові речовини, а також непотрібні компоненти, що спотворюють структуру раціону, побудованого на звичайній їжі. Зокрема , зі спортивних продуктів білкового походження вилучені насичені жири й надлишок вуглеводів; із продуктів переважно углеводистого характеру вилучений надлишковий жир і зведене до необхідного мінімуму кількість білків; з енергетичних углеводистых продуктів вилучені всі жирові й білкові фракції, заради найшвидшого доступу в кровоток і забезпечення негайних энерготрат. Крім того, у процесі вдосконалювання наших знань про суть біохімічних процесів, що відбуваються в організмі людини під час фізичного навантаження, виявлені деякі речовини, які тіло інтенсивне витрачає під час роботи, і своєчасне заповнення яких гарантує оптимальне відновлення й фізичну працездатність (амінокислоти комплексні, амінокислоти з розгалуженими ланцюгами, глютамін, креатин, карнитин, так само як і величезна кількість вітамінів, амінокислоти комплексні, амінокислоти з розгалуженими ланцюгами, глютамін, креатин, карнитин, так само як і величезна кількість вітамінів і мінеральних речовин). Виділення таких речовин і створення на їхній основі харчових добавок органічного походження з'явилося найбільшим внеском у рекордні спортивні результати в багатьох видах спорту, пов'язаних з фізичними напругами.
Друга помилкова посилка - начебто спортивне харчування перевантажує травну й видільну системи людини. Насправді, спортивне харчування не даремно називають "харчовими добавками" - це всього лише добавки до звичайного, але грамотно побудованого раціону. Вони служать для того, щоб нанести, як говориться, "остаточне полірування" адекватному збалансованому харчуванню, теорія й практика якого визнана не тільки в спорті, але й у сучасній медицині, яка народила спеціальну науку - трофологию, основоположником якої був радянський академік А. М. Уголєв (1926-1991). Так що для того, щоб не "перевантажуватися", слід зробити добавки саме "добавками" до звичайного харчування й, крім того, дотримувати грамотного питного режиму, який полягає в простому споживанні води в достатньому для забезпечення обміну кількості. Зокрема , ця вимога виливається в потребі питва приблизно 1-1,5 літра води на кожні 100 г прийнятого білка.
Третя помилкова посилка - без харчових добавок можна обійтися, якщо харчуватися свіжими натуральними продуктами - м'ясом, яйцями, молоком, крупами,овочами й фруктами. Однак без харчових добавок дуже складно, а часом і практично неможливо збалансувати добовий раціон, особливо тоді, коли перед вами встають досить специфічні завдання, властиві, скажемо, бодібілдингу або фитнессу, наприклад, нарощування "сухої" м'язової маси або ж підготовка "рельєфу", тобто досягнення мінімального рівня підшкірного жиру. Не обійтися тепер без харчових добавок і тоді, коли потрібно відрегулювати масу тіла у видах спорту, де існують вагові категорії, оскільки тут завдання - максимальне збереження "робочої" частини тіла - м'язової маси, і як можна більше звільнення від "неробочого" жирового депозиту. У будь-яких видах спорту, та й у житті звичайної людини, у цей час неможливе обійтися без застосування вітамінно-мінеральних добавок, оскільки, за даними ВІЗ, дефіцит вітамінів і мінералів у звичайній їжі становить у середньому 40%, а це не дозволяє організму функціонувати на оптимумі навіть у стані спокою, не говорячи уже про напружену фізичну активність.
Четверта помилкова посилка - недооцінка ролі білка в харчуванні людини, обумовлена простою непоінформованістю. Справа в тому, що за останні роки в теорії й практиці харчуванні відбулися величезні зміни, пов'язані з переглядом ролі окремих харчових речовин у раціоні. Не вдаючись у подробиці, слід сказати, що для того, щоб упевнено нарощувати "робочу", а не баластову масу тіла, спортсменові слід будувати раціон так, щоб 25-30% добової витрати енергії в ньому покривалося за рахунок білків, не більш 10-15% - за рахунок жирів, і близько 55-60% - за рахунок вуглеводів. Побудувати такий раціон на звичайних продуктах харчування практично неможливо. При одержанні достатньої кількості білка зі звичайних продуктів харчування виявляється, що раціон надлишковий на 10-12% по жирах і дефіцитний на 10-15% по вуглеводах. Дефіцит по вуглеводах позначається на росту м'язової маси, оскільки частина вуглеводного недоліку організму доводиться заповнювати за рахунок розщеплення білків і утворуваня глюкози й глікогену з незамінних амінокислот. Надлишок по жирах не може бути реалізований в енергетичному обміні, якщо відсутні аеробні умови для спалювання жиру, тому він практично весь відкладається в депозити під шкірою. Спроби ліквідувати цей недолік за допомогою джерел концентрованих вуглеводів (фруктових соків, наприклад), веде до стрімкого наростання жирової маси в тілі, незважаючи на деяке поліпшення фізичної працездатності.
П'ята помилкова посилка - ігнорування явних і схованих порушень функціонального стану при недосконалому раціоні. Напруга адаптаційного потенціалу, зниження коефіцієнта економічності кровообігу, підвищений тиск крові, низький коефіцієнт витривалості, зниження функціонального резерву серцево-судинної системи, а також виражений стресовий стан - от що характерне для спортсменів і навіть неспортсменів в умовах калорического й білкового дефіциту, а також виражений стресовий стан - от що характерне для спортсменів і навіть неспортсменів в умовах калорійного й білкового дефіциту, а також вираженої недостатності у вітамінах і мінеральних речовинах. Практика роботи зі спортсменами переконливо доводить - у таких умовах, навіть при ідеально складеній дієті й тренувальній програмі, гарних спортивних результатів не буває, як не буває й оптимального здоров'я. Організм просто "замикається", намагаючись упоратися не із тренувальним навантаженням, а зі стресом, і не реагує ні на які тренувальні впливи. Яке-небудь будівництво м'язової маси в умовах недоліку білка й калорій просто фізіологічно неможливо.
Шоста помилкова посилка - спортивне харчування нібито дуже дороге, і недоступно більшості людей, що особливо непрофесійно тренуються. Це не так. Адже матеріальні витрати на фізичну культуру або спорт у сучасної людини складаються з вартості відвідування тренажерного залу, вартості харчування, а також витрат часу на поїздки до місця тренувань і самі тренування. Якщо дати спокій тренажерним послугам - зараз кожний може знайти зал по своїх можливостях, то залишаються витрати на харчування. Раціон з харчовими добавками дозволяє знизити витрати на звичайні продукти харчування, а також на додаткові відвідування тренажерного залу, тому що зменшується необхідність ходити туди для виконання додаткової аеробної роботи заради спалювання жирових депозитів.
У завершення: до нас надходить безліч питань про те, які шкідливі побічні ефекти використання харчових добавок... Ми не намагаємося іронізувати або брати під сумнів щирість людей, які такі запитання ставлять. Але хотілося б очікувати, щоб і спортсмени, і неспортсмени, намагалися підвищувати свій теоретичний рівень в областях, які прямо стосуються теорії й практики відбудовних процесів. Повторюю, твердження про шкідливість спортивного харчування далекі від істини, і відбивають тільки некомпетентність, а часом і відсталість людей, їх, що виголошують. На щастя, час таких "методистів" і "тренерів" іде безповоротно. Їх усе менше. Кваліфікований тренер або спортивний лікар, що орієнтується в проблематиці відновлення, завжди порадить застосовувати харчові добавки, оскільки вони полегшать і йому, і вам працю, укоротять довгий і багатопрацювитий шлях до досягнення оптимальних рівнів здоров'я й фізичної підготовленості, допоможуть розв'язати будь-які завдання, які можуть стати перед вами.
Леонід Остапенко, керівник Науково-дослідного відділу ЕАМ Спорт Сервіс. Галина Чепурнова, фахівець Науково-дослідного відділу ЕАМ Спорт Сервіс.
Русский
Українська
